Мене звати Наталя. Я з Черкащини. Виросла на найкращій землі, багатій талантами: батьківщині драматурга і письменника Михайла Старицького, гумориста Семена Савченка, поета Івана Виргана, композитора Миколи Лисенка та художника Дениса Невкритого. Пишаюся і захоплююсь наймальовничішим і найдивовижнішим козацьким краєм, його історією та легендами.
Писати почала ще в дитинстві – вірші, оповідання, розповіді та казки. Однак ніколи не мріяла публікувати власні твори, сприймаючи це вміння, як щось цілком природнє, таке, що не заслуговує особливої уваги. Першим мою творчість помітив дідусь Іван. Він з цікавістю слухав мої вірші та казки. Тому і псевдонім Підкура пов’язаний з його йменням.
Зараз проживаю в Києві, працюю в державному підприємстві. Обожнюю спорт, особливо бадмінтон, займаюсь ним професійно. Люблю подорожувати, відкривати для себе щось нове, вчитися новому.
Писати романи почала в 33 роки. Завжди мала безліч сюжетів, які переслідували мене і просилися на папір, але я не знаходила чи то часу, чи то сили, чи то впевненості в собі, своїх можливостях. Вдячна Наталії Довбиш – моїй наставниці за те, що відкрила мене, надихнула, дозволила повірити, що друкуватись можна (і потрібно!) і під час війни.
Нині творчість – це моє життя, моє джерело оптимізму і хорошого настрою.
З вірою в повну і безумовну перемогу України. Ваша Наталя Підкура.
