Народився 1988 року в м. Києві.
Закінчив Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2009) й аспірантуру при ньому (2012). Кандидат філологічних наук (з 2012).
Випускник Школи польського права при факультеті права і адміністрації Варшавського університету (2021).
Автор поетичних збірок «Місто барв», «Ранкові кінокадри», «Long Play», а також понад 300 публікацій (як художніх творів, так і науково-теоретичних робіт) в українських і зарубіжних виданнях.
Лауреат низки відзнак, зокрема літературних конкурсів «Гранослов» (2006), «Кримський інжир / Qirim inciri» (2019), «Смолоскип» (2020), «Экслібрыс» імені Володимира Короткевича (2020; відзнака опозиційної Спілки білоруських письменників), премій імені Василя Симоненка (2007), «Metaphora» (2016), премії Національної академії наук України для студентів і молодих учених (2009), фестивалів «Молоде вино» і «Просто так» (обидва – 2009), призер ХІІІ Фестивалю одного вірша «Зіма надзей. Зіма свабоды» (Мінськ, 2021).
Тексти друкувалися білоруською, вірменською, польською, російською, сербською, французькою мовами.
Активно перекладає з білоруської (серед іншого вірші Володимира Короткевича, Михася Стральцова, Андрія Хадановича, Ольгерда Бахаревича та інших учасників руху «Бум-Бам-Літ», Юлі Тимофєєвої, Уладя Лянкевича, випускників Школи молодого літератора), а також польської мов (доробок представників «нової хвилі», зокрема Адама Загаєвського; поезія Войцеха Боновича, Анни Августиняк, Лукаша Бариса та інших авторів).
Вірші В’ячеслава Левицького включено до «Антології молодої української поезії ІІІ тисячоліття» (К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2018).
