Олександр Євтихійович Шепеленко народився у Києві 21 липня 1958 року. За фахом архітектор. Навчався на архітектурному відділенні Київського будівельного технікуму (1975-1978 р.р.), далі – на архітектурному факультеті Київського інженерно-будівельного інституту, нині КНУБА (1981-1987 р.р.). Потому проєктував міські комплекси, громадські споруди, житло, промислові об’єкти. Здебільшого мав зайняток у архітектурі, та переймом залюбки схилявсь до малярства. Юнаком навчався артизму у відомого художника Данила Бідношея. Сталося далі, що додалося й письменство. Найперші літературні спитки ймовірно укинулися ще у 1976-му, коли на пекучім морозі, сидячи на лавці ботсада ім. Фоміна, удвох з товаришем писали дурнички – жаскі, химерні й сміховинні оповіданнячка. Це либонь щоб дівчат розважать. А підпихнула до цього книга про Франсіско Гойя, властиво же знайомство з його офортами «Капрічос», зокрема з роботою «Сон розуму породжує чудовиськ». Вдруге короткий напад письменства стався років за дванадцять, а за нові дванадцять – знов… Отак, перше ніби задля розваги маґлював, але штука ся заманливою показалася, отим трохи у сім загаявся.
