Преса про нас

Це – правдиві ліки від кризи середнього віку (пробачте за паразитну риму). Звиклі до думки, що поезія, а тим більше поезія лірична – справа молодих, киньте себе дурити. Досвід не заперечує романтики, принаймні у людей талановитих та порядних. А саме такі люди пишуть та читають поезію.

мені уже стільки років – нікуди пхати

і алегрія сильніша за ностальгію

кинемо все на світі купиму в кіпрі хату

і я тебе якщо зможу зігрію

а головне покотяться всі ці – ковбаскою – ім’яреки

все їхнє випендрювання репетування рештки і мощі

попросиш купити не там де турки а там де греки

і ми візьмемо там де греки хоч це й дорожче…

Федюк пише начебто класичним віршем, але без будь-якої напруги, вільно, неначе розмовляє, і це приємно контрастує з модним нині вільним віршем, який частенько колом стає в горлі.

і що нам твої – значно молодші від мене – батьки

і що твоя бабця старша за мене на два рочки

і що нам світ філологія що вислизнули з руки

божої і україна мертва і мертві її заморочки

Я читаю вірші потроху і замість закладки використовую жирового валета, що знайшов був на столі. Він дивиться на мене і шепоче – а це й правда, вірші краще читати самому собі вголос.

це відпустка брате це брате відпустка така

це називається відпочинок брате коли очерет

сонну артерію ріже і з води виринає рука

з пачкою кимось уже недокурених сигарет

це відпустка брате і може примаритись і не така маячня

кабана різуть – село чує – собачий хай…

спека у місті мене проводжають хлопці ми п’ємо на коня

я від’їжджаю всі думають що у відпустку ну і нехай

Як поділитися враженнями від прочитаної поезії? Ніяк. А я і не буду.

люстро-люстерко скажи

до якої точно дати

буде цей федюк мордатий

вранці в тепбе зазирати?

Або ж

спокійно вмерти не дадуть

то тут то там не квити

сопуть ведуть в останню путь

і значить треба жити

Здавалося б, чого іще треба? Шевченківську премію отримав, свій баркас вина випив, ні з ким до смерті не посварився (що в Україні – рідкість). Живи і радій життю.

це смішне й недолуге бажання гори

і питання «чому я не сокіл?»

я давно вже не граю в ці правила гри

маю ніч маю чин маю спокій

Але тут він вже трохи кривить душею. Адже окрім власних книжок випускає єдину велику поетичну серію в Україні – «Зону Овідія» продюсує, молодих просуває. І не забуває про те, що поезія і кохання – синоніми, навіть коли тобі за п’ятдесят.

список добіг у сувій рукава

дама казенний дім

а перебір – це коли двадцять два

і п’ятдесят сім.

До цього ж і назва книжки. «Хуга», це коли ззовні дме, але від неї можна сховатися у затишній хаті з привидами.

дерева гілки під снігом як у раю

маленькі валянки на ногах і чорні галоші…

оголошення: хату з привидами продаю

недорого і привиди – я їх знаю – вони хороші…

Привиди з «Хуги» Тараса Федюка і справді хороші. Так що не гребуйте чужими привидами, бо насправді вони дуже схожі на ваших....

Початок — о 18:00.

Людмилу Дядченко можна без перебільшень назвати найперспективнішою поеткою. Лише за рік вона досягла того, над чим інші працюють роками: її вірші не залишили байдужими таких маститих письменників як Брати Капранови, лауреата Шевченківської премії Тараса Федюка, двічі володаря «Книги року Бі-Бі-Сі» Сергія Жадана.

Більше того, твори молодої авторки, ще студентки настільки вразили Тараса Федюка, що він зініціював видання її першої книги в єдиній поетичній серії «Зона Овідія».

За місяць по тому вірші Людмили Дядченко включили до найбільш сміливого та відвертого проекту — збірки «Ніч Еротичної Поезії», оформленою малюнками з циклу «українська камасутра».

Людмила Дядченко приходить в літературу зі своїм яскраво вираженим голосом і напружено-норвовим відчуттям світу. Розриви ритміки, поруйнування синтаксису, несподівана метафорика, тонке відчуття мови робить автора одним з найцікавіших молодих українських поетів.

Модерують — Брати Капранови.

Адреса книгарні «Є»:

вул. Спаська, 5, ст. м. «Контрактова площа»

Вхід вільний.

...

«Зона Овідія» – найбільша і найавторитетніша в Україні серія поетичних книжок, аналогів якій немає. Її натхненник — лауреат Шевченківської премії Тарас Федюк — не дав загинути цьому проекту навіть під час кризи!

За вісім років існування «Зона Овідія» стала стартом літературної кар’єри для багатьох молодих поетів. Виходили в ній і твори маститих авторів, зокрема цьогорічного номінанта на Шевченківську премію Павла Вольвача, секс-символа сучукрліт Дмитра Лазуткіна, автора дитячих книжок та еротичних віршів Олександра Гавроша, улюбленця жінок Сергія Пантюка, відомого та, останнім часом, скандального критика Юрія Кучерявого, молодого і перспективного Олега Коцарева та інших.

Цієї осені добірка поповнилась таким книжками:

Тарас Федюк «Хуга»

Людмила Дядченко «Плата за доступ»

Мирослав Ягода «Паралельні світи»

Олексій Захарович «Чехонь»

Борис Щуравський «Реквієм для греко-католика»

Новинки серії будь представлені на Форуму видавців у Львові.

В Києві презентація відбудеться у жовтні.

Серія існує з 2003 року, за цей час в ній вийшло вже 47 книжок. Видання підтримує громадська організація «Інтелектуальний форум» Олексія Козаченка. До 2011 року книжки виходили у київському видавництві „Факт”. Відтепер видавцем виступає „Зелений Пес”

...