Пошук






Преса про нас
Преса про книжки
Ліля Мусіхіна: «Народна магія – це частинка кожного з нас»
Автор: Спілкувалася Атанайя Та
Джерело: Друг Читача
Дата: 01-11-2012
еоретично Ліля Мусіхіна – літературний дебютант, бо лише цього року почала видаватися. Але насправді вона вже десять років не лише займається фольклористикою, а й «вариться» у книговидавництві – як редактор, упорядник поетичної збірки, автор народознавчого календаря… Звичайно, рано чи пізно це мало закінчитися виданням власної книжки. Нею стала «Магія українців вустами очевидця» – результат кропіткої дворічної праці, яка включала спілкування з мольфарами і ворожбитами, книга і не художня, і не наукова, але, безсумнівно, цікава. Як же ж було проґавити нагоду вдивитися в це нове обличчя української літератури?


– Тепер ви офіційно належите до цеху українських письменників – давно знали, що так станеться?

– Мріяла завжди. З дитинства. Дуже любила читати, тому найважливішою професією у світі для мене було письменництво. Але хотілося швидше зробити щось важливе, написати щось потрібне і корисне людям, а не просто стати письменником. А що може бути важливішим, ніж вивчати підвалини людського духу, спостерігати зміну світогляду, перехід від тваринного до людського і показувати це всім?


– Чи змінилися ваші стосунки з українськими письменниками після того, як вони стали вашими колегами?

– Письменники – люди самотні. Особливо провінційні письменники. Коли працюєш, часу на «тусовки» не вистачає. Щастя спілкування – це книжкові виставки, Форум видавців. Я знайома з дуже невеликою кількістю письменників, але, наскільки можу судити, всі вони добрі, порядні, мудрі люди. Якби не підтримка Братів Капранових, Лесі Романчук, Олега Покальчука, Форум було б пережити важче. Книга виходить – і тільки починається її самостійне життя, хвилюєшся, як мама дочки-випускниці на шкільному випускному: «Все добре? Сукня пасує? А дитині ще ж поступати, йой-йой!» – так чекаєш на критику. Тому без підтримки колег, які вже пережили десятки таких «випускних», було би набагато важче.


– Коли ви писали «Магію українців вустами очевидця», не боялися накликати гнів якихось темних сил за розголошення таємниці?

– Я не розголошувала жодних таємниць. Я просто зібрала відомі факти (правда, в різних регіонах України) під одну палітурку і проаналізувала. Комусь рано чи пізно потрібно ж було це зробити! До речі, мої інформатори, навпаки, просили зберегти їх знання і передати їх нащадкам. Так що все радше навпаки.


– Чи вірите ви в дива? Яке найбільше диво з тих, що вам довелося побачити?

– Багато… Пісні на світанні в горах, дзвін у тумані, потоптання у хмарах на Бребенескулі, зірки, що падають у нічну глибінь Дніпра. Кожен день дарує диво… Хіба у вас не так? Народна магія – теж диво, диво поезії, диво казки. Прадавнє, майже забуте. Щось таке, як промінь сонця на запилюженому горищі з сімейними раритетами. Народна магія – це частинка кожного з нас, це те, що ріднить нас із сотнями поколінь предків.


– У «Магії українців вустами очевидців» ви зокрема пишете про різні календарні свята – але ж багато серйозних дослідників робить поправку на те, що відбувся певний зсув у часі святкування. Класичний приклад – свято Купала, яке традиційно святкувалося в ніч із 21 на 22 червня, але з прийняттям християнства «переїхало» на 6 липня… Як прокоментуєте такі неточності?

– Ви помітили, що в книзі аналізую магію як вона є або була в недалекому минулому, тому й не роблю поправки на зміну календаря. Пишу так, як святкують зараз, коли постять, коли трави збирають і подібне. Я боюсь реконструювати – поганий реставратор не поверне до життя картину, а лише знищить її. Краще менше, але точніше.


– Чи буде продовження «Магії українців вустами очевидця»? Або принаймні доповнене й уточнене видання? Адже інформація, викладена в цій книзі, не вичерпна…

– Працюю. Якщо буду жива – наступні книги доповнять і продовжать теми окремих розділів. Принаймні, так поки що «вимальовується».


– Друга ваша книжка, яка цього року побачила свій у видавництві «Богдан» – «Магія гір». Чи означає це, що ви писатимете лише про магію? Якою бачите свою наступну книжку?

– Звичайно ж, ні. Відкрию невеликий секрет – наступна книга, вона вже написана, відредагована і навіть заверстана – «Звірослов. Міфологема тваринного світу українців» чекає на свій вихід у видавництві «Богдан». Розглядаю теми тотемізму, нагвалізму, зоолатрії. А на «Зелений Пес» чекає «сюрприз» на тему тіла і тілесності – що таке гігієна тіла, що таке шлюбні взаємини, їх різновиди, як ставились наші предки до дівочої цноти, що таке врода і потворність…Аналізую подібні речі на фольклорних джерелах, роботи море, але тема цікавезна. Думаю, читачі будуть здивовані. Працю ще над кількома темами – не можу писати щось одне. Мені все цікаво, а чим «глибше копаю», тим ще цікавіше. До того ж три роки поспіль пишу компаративні календарі християнських та народних свят. Цьогорічний виходить у видавництві «Мандрівець» під назвою «Золотий Корінь». Оце завтра-післязавтра вже, сподіваюся, потримаю його в руках.


– А яка реакція читачів на ваші книги?

– Поки що чекаю «злого критика». Дякують, просять ще писати, допитуються, коли ще щось буде. Книга, до речі, вартувала мені і друзів – багато хто відвернувся, злякавшись теми, мучили мене: «Кидай, воно тобі треба!». Зараз читачі просять щось художнього на ту ж тему.


...

Лілія Мусіхіна: Живемо у світі магії, не усвідомлюючи цього
Автор: Анна ЗОЛОТНЮК
Джерело: Газета "Вільне життя"
Дата: 15-10-2012
Так вважає етнолог і фольклорист Лілія Мусіхіна, котра понад десять років вивчає український фольклор, мандрує, спілкуючись із мольфарами, відьмами, знахарями. Нещодавно вона репрезентувала книжки «Магія гір» і «Магія українців вустами очевидця». Незабаром вийдуть також інші праці, з яких можна буде дізнатися більше про нашу традиційну, але забуту кухню, про те, як формувалася наша культура сексуальності, міфологему тваринного світу українців.


Пані Лілія каже, що над книжками працювала та працює без перебільшення все життя. Адже використовує і ту інформацію, яку дізналася від бабусі та дідуся, і ту, яку знаходить, подорожуючи.


— Магія є завжди, — каже дослідниця. — Вона є в кожному селі. Кожен бере участь у безлічі магічних обрядів, але не сприймає їх як такі. Наприклад, застілля. Будь-яке застілля – магічний акт. Тим, з котрими їсте-п’єте, не можете зробити нічого поганого. Є елементи жертвоприношення, настільки вкорінені у свідомості, що їх навіть не помічаємо. Жертвою є, наприклад, весільний коровай.


Щоправда, зауважує пані Лілія, одним із компонентів магічного є те, що людина повинна вірити у нього. Так, наприклад, і з банальними прикметами.


— Вони збуваються залежно від того, наскільки людина готова, щоби вони збулися, — посміхається пані Лілія. — Я чемно намагаюся вставати з правої ноги, хапаюся за гудзик, коли чорна кішка переходить дорогу. Є письменницькі забобони. Корінчик книжки, яка першою потрапляє до рук із тиражу, замочують у коньяку. Коли вдягають одяг навиворіт, то на Хмельниччині, звідки я родом, його знімають і топчуть. Коли повертаюся, то дивлюся у дзеркало або щось їм.



...

Лілія Мусіхіна: Деякі книги неможливо «ковтати», ними варто смакувати, як дорогим вистояним вином
Автор: 
Джерело: Буквоїд
Дата: 12-10-2012
На питання порталу «Буквоїд»: «Що читати?» відповідає етнолог та фольклорист Лілія Мусіхіна.


- Що Ви читали останнім часом? Ваші враження.

- Читала завжди багато. Змалку за це отримувала від батьків «на горіхи». Особливо діставала від мами, яка люто ненавиділа гору книжок на тумбі біля мого ліжка. Вона завжди дивувалась: як можна одночасно читати 10-20 книжок? Ситуація з роками не змінилась. Зараз живу точнісінько так само. Ті, хто вперше потрапляють до нас додому, зазвичай називають нашу квартиру хатою-читальнею. Книги скрізь.

Читання диференціюю дуже чітко: те, що «для розуму» і те, що «для серця». Перше дарує мені інтелектуальну насолоду, дозволяє знайти відповіді на якісь питання. Це схоже на приватний курс лекцій чи консультацію у людини, думці якої особливо довіряю. Зараз читаю Леві-Брюля «Надприродне у первісному мисленні». Дивно, але відповіді лише народжують нові питання. Таке читання - це наркотик, з якого, мабуть, просто не можливо «злізти». Перед тим був Б. Маліновський, Е. Дюркгайм, М. Гімбутас, А. Топорков, апокрифи, «Стоглав», збірники замовлянь, середньовічні травники… і ще десятки, може, і сотні… Такі книги неможливо «ковтати», ними варто смакувати, як дорогим вистояним вином, їх потрібно аналізувати. З ними потрібно жити. Інакше не варто й відкривати. Це – таємниці, це – приватні розмови на кухні, суперечки і нічні дзвінки: «Спиш? А я тут оце саме подумала…». Як тільки це терплять мої близькі і друзі?.. З цими книгами я засиджуюсь часом до ранку. Це через них у них часом вигляд, як у героїні Лесиного вірша про перелесника.

Є й інше читання. Це – літературне «гурманство». Це мій відпочинок і моя радість. Це те, що дає відчути живе тріпотіння душі… Втомилась читати відверто погані речі, тому, коли випадає нагода просто почитати, беру класику. Обожнюю Чехова. Що тут сказати? Геній!.. Я так не зможу ніколи. З поетів люблю Забужко і Білоцерківець. Реву з Симоненком. Справжній. Чесний з собою. Живий.


- Як обираєте книжки для читання?

- Серцем і розумом. Я не знаю як інакше. Часом, звісно, проколююсь – купую книжку, а потім виявляється, що цікавою була лише назва. Автор просто використав інтерес читачів до теми. Хіба він не розуміє, що через його пустопорожню писану загинув якийсь лісок? Якщо писати погано або «порожньо» – краще не писати взагалі.


- Що можете порадити для читання іншим?

- Все залежить від читача. Те, що життєво необхідно мені, може бути абсолютно зайвим у вашій бібліотеці. Слухайте себе. Будьте собою. Робіть тільки те, що зможете робити краще за інших. Або те, за що більше ніхто не візьметься, окрім вас. Навіть якщо усім здаватиметься, що це нікому не потрібно.



...

У Тернополі Ліля Мусіхіна презентує путівник світами української магії
Автор: Зелений Пес
Джерело: greenpes.com
Дата: 01-10-2012
Книгарня «Є» та видавництво «Зелений Пес» запрошують на презентацію книги «Магія українців вустами очевидця» тернополянки Лілі Мусіхіної.


Ми живемо у магічному світі. На дворі ХХІ століття, а в українських домівках ворожать, відробляють, привертають, замовляють абощо.


Українська магія існує, і значно ближче, ніж ви вважаєте. І це доведе досвідчений науковець-фольклорист Ліля Мусіхіна 3 жовтня о 18:00. Її книга не сконструйована із різних монографій та дисертація, а ґрунтується на особистих дослідженнях та відкриттях, зроблених під час численних експедиційних розвідок.


Тернополянка Лілія Мусіхіна, яка вже понад 10 мандруючи селами України, вивчає народні вірування та обряди, розкаже про обереги для всієї родини, про магічне використання ляльки-мотанки, їхні типи та первісне призначення, про таємний світ духовної народної культури, про магічні дії та рослини. Іншими словами, - влаштує цікаву екскурсію для мешканців файного міста Тернопіль світами української магії. А книга стане незамінним путівником по цих світах.


Майстер-клас з української магії відбудеться 3 жовтня о 18:00.

Локація: книгарня «Є» (вул. Валова, 7-9)

Вхід вільний.


...

У Львові проведуть майстер-клас із української магії
Автор: 
Джерело: Друг Читача
Дата: 05-09-2012
Книга «Магія українців вустами очевидця» Лілі Мусіхіної вийшла у видавництві «Зелений пес». Вперше новинку презентують у Львові.


Оскільки ця книга не сконструйована із різних монографій та дисертацій, а ґрунтується на особистих дослідженнях та відкриттях, зроблених під час численних експедиційних розвідок, то презентація «Магії українців…» матиме не лише теоретичну, а й практичну складову.


Майстер-клас із магії українців відбудеться 13 вересня о 17:00 в книгарні «Є» (просп. Свободи, 7). Лілія Мусіхіна, яка вже понад 10 років, мандруючи селами України, вивчає народні вірування та обряди, розкаже про обереги для всієї родини, про магічне використання ляльки-мотанки, їхні типи, первісне призначення та покаже, як їх робити.


Про все це, і не тільки про це, про таємний світ духовної народної культури, про магічні дії та рослини львів’яни можуть дізнатись від досвідченого етнолога та фольклориста.


Майстер-клас з української магії відбудеться 13 вересня о 17:00.

Локація: книгарня «Є» (просп. Свободи, 7)




...