Преса про нас

Кількість рано чи пізно, а таки має властивість переходити у якість. Це стосується всіх граней життя, не виняток і літературна творчість. Бо й справді, за останні років п’ятдесят з усього написаного тернопільськими поетами заслуговують уваги хіба по кілька віршів Б. Демківа, М. Левицького, Я. Павуляка, можливо ще В. Махна чи Б. Щавурського. А можливо ще й ці, по-своєму знамениті рядки не названого тут автора: «Як свідки нової доби, ростуть в Тернополі дуби…» – також є вельми симптоматичними. Принаймні, точно передають дух того підцензурного часу… На жаль, поки що і серед молодшого покоління тернопільських поетів, окрім багатообіцяючих починань на кшталт студії «87» якогось прориву на вищий рівень не спостерігалося. А після недавньої поетичної серії у видавництві «Крок», боюся, все це може скотитися, за незначним винятком, до банального розсадника графоманії. Втім, про ці винятки якось іншим разом.

І враз раптом – Наталя Пасічник і її «Пастух бджіл»! Сказати, що ця збірка давно назріла – не сказати нічого, бо її дух впродовж кількох останніх років просто таки витав у повітрі, чи то пак – на сторінках часописів та в мережі. І ось нарешті збірка таки вийшла у відомій серії «Зона Овідія». За глибиною, стилем, легкістю, психологізмом, метафоричністю, а найголовніше – тим неповторним свіжим подихом, який неможливо означити, але без якого немає справжньої поезії, вірші Наталі Пасічник, на мій погляд, є культурним явищем, що відбулося на наших очах.

Збірку можна починати і з початку, і з середини, і з кінця – ефект той самий: годі відірватися, не дочитавши до кінця бодай один вірш. Це зупинена мить, що триває у слові й уяві, просторі й часі водночас. Це лабіринт відчуттів і тональностей. У якийсь момент здається, що це якісь наче б неймовірні, вирвані навмання випадкові рядки, до речі, у збірці навіть є такий цикл «Випадкові вірші», але наступної миті розумієш, що нічого немає настільки невипадкового, як оця сама випадковість опинитися у певний час у певному місці і взяти у руки саме цю збірку, саме цієї поетеси. Чого і всім бажаю!