Дегустація
|
||||
|
Чув такий аргумент: Сталін не міг напасти на Гітлера у 1941 році, бо не мав жодних шансів на перемогу... Найсприятливіший термін нападу, із мінімальними шансами на успіх — 1942 рік. Логіка вбивча. Проте звернімося до інших прикладів. Чи мала Японія які-небудь шанси перемогти Америку? Порівняємо сировинні ресурси двох країн: в Америки все, у Японії нічого. Промисловий, науковий і, головне, — технологічний потенціал Америки у 1941 році був незрівнянно вищим, аніж потенціал Японії. Це було доведено трохи пізніше, у 1945 році, на прикладі двох японських міст — Хіросіми і Нагасакі. Америка мала стратегічну авіацію і потенціал для подальшого розвитку стратегічної авіації (для абсолютно неймовірного розвитку). Японія такого потенціалу не мала. Бомбити Америку через океан Японія не могла. Висадити хоча б один десантний батальйон в Америці Японія теж не могла. Залишався флот. Головною ударною силою флоту після 7 грудня 1941 року стали авіаносці. Америка мала можливість будувати їх у таких кількостях, що зрівнятися з нею ніхто не міг. А до 7 грудня, до Перл-Харбора, головною ударною силою флотів вважалися лінкори. У Японії на початок грудня 1941 року було 10 лінкорів, ще 3 лінкори будувалися. А в Америки — 16 лінкорів і ще 16 будувалися. За всіма іншими типами кораблів — явна перевага Америки. Наприклад, в Японії будується 1 важкий крейсер і 9 легких. А Америка будує 8 важких і 32 легких. Японія будувала у той момент 43 есмінці, Америка — 188 при кращих бойових характеристиках (Preston Antony. Navies of World War II. London: Bison Books, 1982. С. 133, 151). Промисловий потенціал Америки був таким, що вона могла різко збільшити кількість лінійних кораблів у складі свого флоту, а також авіаносців, крейсерів, есмінців, фрегатів, під- водних човнів і т. д. і т. ін. А Японія через відсутність сировини цього зробити не могла. Порівняємо і дамо відповідь: чи були у Японії хоч якісь шанси на перемогу? Мій висновок: не було таких шансів. |
