Дегустація
|
||||
|
Так тривало вже декілька місяців, і Май відчував, що сили в нього стало більше, ніж до полону, коли він допомагав дядьку Шереху в кузні. ...На свою двадцять першу весну Май був найсильнішим юнаком не лише у слобідці, а й околиці. Бувало, восени або на- весні він з дядьком Шерехом їхав у Вепроград, Атею чи Лігур. Там Май гнув найтовщі прути та підкови, хоча багато кому по- ступався і зростом, і шириною плечей. Гнути метал Маю подо- балося, так – заради забави. Дядько Шерех його захоплень не поділяв. Навіть якось покарав, змусивши з прутика, який Май часто крутив (а коли той ламався – сковував і знову крутив), ви- кувати собі ножа. Май викував досить красивого мисливського ножа. Шерех сказав, що зараз доведе Маю, що так поводитися з металом не варто, оскільки той ображається і псується. Дядь- ко щосили розмахнувся й ударив ножем по цвяху, на який ві- шав свій фартух і перевіряв якість виробів, однак ледве встояв на ногах – цвях було розрізано так, ніби Шерех одним зі своїх ножів різав масло. |
