Дегустація
|
||||
|
Жила собі... Жила собі на світі дівчинка Катруся. Вона змалечку прилюбилася зустрічати весняно-літні світанки. Бува, прокинеться в червні ранесенько-рано до сходу сонця й біжить у двір до вишень. Видряпається на дерево та смакує жадібно соковиті темно-червоні ягоди, споглядаючи, як поступово зарум’янюється обрій і піднімається світова зоря. «Хай станеться світло!» — промовить заклично й підставить своє личко під потік лоскітливих сонячних променів. А коли наласується вишнями досхочу, то причепить на вуха ягідні сережки, одягне намисто з вовчого лика й почне гукати до своїх подружок, щоб виходили на берег ставка подолянку хороводити чи танцювати дрібушечки. І так грається-забавляється до заходу сонця, доки матуся не покличе вечеряти. Однак запримітив те щасливе дитяче дійство заздрісний зловмисник Дідько та й замислив дівчинку Катрю занапастити... |
